Приспів 1: У тобі так (G)багато сторін. Я просто не (D)розумію, я просто хочу(Em) спитати тебе: чому ти настільки (D)красива! Чому в мене ціла(G) купа дивних речей, яких я не (D)розумію, яких я не від(Em)криваю тобі, бо це все може вби(D)ти, тебе це може вби(G)ти.
Програш 1: G D G D
(G)Трошки більше, ніж (D)навхрест, зав'язались ву(Em)злики, і не розірва(Hm)ти, і не (D)розв'язати.
(G)Доторкнутись до зі(D)ниць... Я навік в тобі(Em) застиг... Все це так спонтанно (D)і чомусь банально... Зна(Em)ти, думати, (Hm)себе побачити зі сторони, можли(C)во, все в житті можливо.
Приспів 1.
Програш 2: G Hm C
З двадцять другої весни я закину свої принципи; це буває рідко, але так помітно... Друзі всі здуріли мов, всіх понесло на любов, і ніхто не вправі, тут вже ніхто не вправі стримати чи зупинити - це ж нормально. Треба бути нам... якось жити нам...
Приспів 2: У тобі так багато сторін. Я просто не розумію, я просто хочу спитати тебе: чому ти настільки красива! Чому в мене ціла купа дивних речей, яких я не розумію; я просто не відкриваюсь тобі, бо це все може вбити, тебе це може вбити.
(D)...тебе це мо(G)же в(D)бити. ...тебе це мо(G)же в(D)бити. ...тебе це мо(Em)же в(D)бити.
